вiн любить дощ... Лариса Вiровець

   Перевод с украинского

   Оригинал:



Він, певно, розмовляє із дощем
і той щось лопотить йому у вуха.
Він розуміє, він уміє слухати —
про сцену, про героїв і нікчем,
про людський біль, про щастя та біду,
про ніжний шепіт милої вночі…
Він чує дощ.
До чого я веду?
Хай небо теплі шле йому дощі!
Грибні й легкі, прозорі, осяйні —
без крижаного сумніву-жалю.
Нічого так не хочеться мені
він любить дощ.
І я люблю…
Люблю.
© Л.В.(з "Рівнодення")


Перевод Инны Гавриловой

Он "тет-а-тет" беседует с дождём
и тот ему о чём-то шепчет в уши...
Он понимает, он умеет слушать -
о жизни, обо всём и ни о чём,
про боль людскую, счастье, про беду,
про шёпот нежных губ в ночи, что ждём...
Он слышит дождь.
К чему я всё веду?
Пусть небо шлёт лишь теплый дождь...Молю!
Грибной и лёгкий, чистый, как лобзанье,
без льда сомнений, холода терзанья...
Нет большего во мне желанья:
Он любит дождь,
И я люблю...
Люблю.

  15.01.2019г.