Доборолась Україна до самого краю ,
Гірше ляха її діти,
Її розпинають.
Т. Г. Шевченко.
Брати мої українці,
Ви ж гірше ніж ляхи.
Рвєтє неньку Україну.
Нєзнаючи страху.
Всє довкола поломали,
Куди не тикнєтєсь.
І при цьому їй до гроба,
В любові клянєтєсь.
Поставили інородців,
Владою над вами.
Та хіба ж ви нєспроможні,
Навести лад самі.
А вони тому і раді,
Знущатись над нами.
І поплюжать пам'ять предків,
Бавлячись кістками.
Поділили нашу землю,
На шматки порвали.
І ті ласії шматочки.
З нами тай продали.
Моя ненька Україна,
Рідна моя мати.
Скільки ж будєш,
Ти на світі,
Від дітей страждати...
15 .01.2019.
Братам моим
© Copyright: Виталий Федоренко, 2019
Свидетельство о публикации №119011506387
Свидетельство о публикации №119011506387
Рецензии
Щож ви хлопці наробили,
Скачучі в Європу,
Вам би в полі жито сіять,
Посіяли злобу.
Это из моего стихотворения http://stihi.ru/2020/01/04/5021.
Спасибо, Виталий, что зашли на мою страничку.
У нас много созвучных мыслей. Общая боль за нашу родину.Рада знакомству.
Людмила Реутова 05.04.2021 19:49 • Заявить о нарушении
Скачучі в Європу,
Вам би в полі жито сіять,
Посіяли злобу.
Это из моего стихотворения http://stihi.ru/2020/01/04/5021.
Спасибо, Виталий, что зашли на мою страничку.
У нас много созвучных мыслей. Общая боль за нашу родину.Рада знакомству.
Людмила Реутова 05.04.2021 19:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.