Лист до батька... Василь Мошуренко

Оригінал:

диптих

Твоє ім’я поніс я у світи,
мій батьку,
мій… пройдисвіте святий!
Не піднімай –
від здивування –
брови:
ти добре знаєш те,
що я – Петрович!!!
Василь…

Що стежечку
пішов топтать:
свою стежину…
Де вже тобі знать
(ти б не пустив мене на «битий шлях»),
як то – не-про-сто:
на семи вітрах –
безбатченкам –
ту стежечку топтать!

Та я – живу!
Несу Твоє ім’я…
І називають всі мене –
Петровичем!
Нехай не знає бід Твоя сім’я:
ті, що як я –
Петрівна і Петрович!

І Їхні дітки –
внуки твої милі!
І Ти щоб був –
щасливим та здоровим!
Хай будуть дужими
твої думки і сили!!
Не піднімай
від здивування брови…

З подякою –
твій старший син –
Василь…
Петрович!

P.S. А ще –
на світі хлопчик є:
Назар…
Моїй доньцІ– від Бога –
щедрий дар!
І це – для мене –
дивовижна Радість!!
А значить, батьку, –
Ти вже – прадід…
Василь Мошуренко, 04.11.2008р. Київ


Перевод с украинского Светланы Груздевой:

           - 1-

Твоё с любовью имя я несу,
мой батя…проходимец меж святых,
храню в себе… как знамя в изголовье -
Не поднимай от удивленья брови:
тебе известно, что – Петрович я!!
Василь…

Что тропку
выпало топтать:
свою дорожку…
где ж тебе про то узнать?!
Ты б не пустил меня на торный путь…
ох, как не-про-сто,
чтоб не как-нибудь,
но – на семи ветрах! –
бастардом мне* –
ту стёжечку топтать!..

Но я – живу,
Несу Твоё я имя…
И кличут все Петровичем меня.
Горжусь всегда корнями я и кровью…
Не знает бед пусть и твоя семья,
Те, что как я – Петрович и Петровна!

У них есть детки…
сердцу так же милы
и внуки…Будь счастливым и здоровым!
Твои пусть будут крепки
Мысли, силы!
Не поднимай
От удивленья брови…

Твой благодарный
Старший сын…
Василь…
Петрович!

         -2-

Ещё
на свете мальчик есть:
Назар…
Моей дочурочке от Бога –
щедрый дар!
И мне то –
удивительная Радость!!
А значит, батя,
Ты и вправду –  прадед…


"ТвоИ пусть будут крепки мысли, силы" - чо ж "твОи"?
14.01.2019, коллаж мой
Светлой Памяти Поэта, Писателя, Учёного-филолога...
+(12.02.1958 - июнь 2018)

* - безотцовщина(на укр.)

**Народився в 1958 році у селянській родині. З чотирьох років ріс із дідусем і бабусею (мати в 1962 поїхала на роботу до Грузії, батько покинув ще до народження). Світ дитинства — це дід, Мошуренко Дмитро Омелькович, і бабуся, Мошуренко (Голинська) Марія Антропівна. ПЕРЕВОД: Родился в 1958-м в сельской семье. С 4-х лет рос с дедушкой и бабушкой(мать в1962-м поехала на работу в Грузию, отец оставил ещё до рождения...Мир детства - это дед, Мошуренко Дмитрий Емельянович, и бабуся, Мошуренко(Голинская) Мария Антроповна.(перевод мой - С.Г.)