Нагадую тобі про днів минулих щастя,
Що осяяло нас веселкою зі скла…
У вирії життя все згасло водночасся,
Зоставив попіл днів подряпиною тла.
Нагадую тобі минулих днів екстази,
Що в небуття спливли мов хвиля по журбі,
Як хмари в небесах, всі образи-образи
Мчать тінню на Душі… Нагадую тобі…
Нагадую тобі… Навіщо?! Час дощами
Нестриманих подій спадав через роки…
Минулось, ніби сни з осінніми листами,
Лише самотність вдвох дається узнаки.
Нагадую тобi
© Copyright: Любовь Тильман, 2019
Свидетельство о публикации №119011500052
Свидетельство о публикации №119011500052
Рецензии