Вона звичайна, з виду, жінка,
Але не зла і руки золоті.
Хороша мати та дружина,
У побуті та просто у житті
Вона турботлива та працьовита,
Порядна, скромна, дуже мила.
Цілеспрямована, та не як більшість -
На все у неї вистачає сили.
Але в душі вона - немов дитина
І хоче ніжності й тепла.
Та інколи поринути у казку,
Побути в ній самій, що би змогла,
Щоб хоч на мить забути усі справи,
Щоб інколи траплялись у житті дива,
Щоб головною героїнею у казці,
Хоч інколи вона бува…
Нехай у неї буде все як найкраще),
Нехай трапляються в житті таки дива!
Щоб були тільки добрі вчинки,
Щоб були теплими слова.
Вона
© Copyright: Михаил Данихленко, 2019
Свидетельство о публикации №119011400792
Свидетельство о публикации №119011400792
Рецензии