Немає хліба і немає золота
В країні де завжди зима.
Де люд заморений від голоду.
Та без можливості посидіти біля тепла.
І в льодовато-крижаній хатині,
На що чекатиме знедолена людина? :
Чи буде дощ, чи вийде сонце у долині,
Щоб райдугу побачила дитина.
Почула як пташки співають.
І босо вибігла , щоб танцювати.
Щоб вбереглася від морозів, що ламають.
Впустила радість і відчула що таке кохати.
Щоби була завжди зарадна.
І серцем вічно молода.
Щоб зрозуміла, що нікому не підвладна.
Її тендітна, крихітна душа.
ТАТ 17.12.2017 ( 12.13)
Там де завжди зима
© Copyright: Татьяна Прит, 2019
Свидетельство о публикации №119011306093
Свидетельство о публикации №119011306093
Рецензии