Я перевтілюсь в чорну кішку,
Що любить спокій та свободу.
Тихенько ставить свою ніжку,
Та дбає про свою уроду.
І в темряві її не видно,
Лише одні зелені очі,
І десь у підвіконня щось мурликне,
У літні, зоряні, розкішні ночі.
Розтянеться на ліжку, як на пляжі,
На лапках скаче так тендітно.
Так солодко поніжиться і ляже
В кохане місце де її не видно.
Завжди тепленька і така пухнаста,
Аж хочеться до неї притулитись,
І вибачаєш їй все, що собі привластить.
Як тяжко в неї не влюбитись.
ТАТ 01.10.2018 ( 23.32 )
Чорна кiшка
© Copyright: Татьяна Прит, 2019
Свидетельство о публикации №119011109767
Свидетельство о публикации №119011109767
Рецензии