Життя в колонii

Життя різнобарвне: відтінків багато.
І погляд, потрапивши  якось  за грати,
Побачив  обличчя сумні та байдужі.
Юнацькі ці долі застрягли в калюжі,

В жахливій,  життєвій нестерпній пригоді,
Надовго про волю  забути їм годі.
Бо скоїли злочини різні і лихо.
Сидіти в колонії треба їм тихо

Весь термін, назначений, надто сумлінно
І щоб поведінка була на відмінно!
Тоді тільки з’явиться знову надія,
Що воля настане й здійсняться їх мрії.

Тому необхідні добра ці краплини,
Щоб впали до кожного в душу  хлопчини!
А поклик, мелодія серця поета
Проллється бальзамом цілющим  з куплету.
Повірити треба у зміни на краще!
Бажаємо, щоб усміхнулось вам щастя!
11.01.2019
               


Рецензии