Доле моя, доле..

Юлия Мороз-Самойленко
Доле моя, доле.
Наче пух з тополі,
Віднесло вітрами
Багатьох із нас.
Тої ж нема сили,
Щоб заполонила
Порожнечу в серці,
Що зі мною весь час.

Вже немає хати,
Нема мами з татом.
Поросла стежина
До того села.
Богу помолюся,
Низько уклонюся.
Хіба ж тоді знала,
Що в раю жила.


© Copyright: Юлия Мороз-Самойленко, 2019
Свидетельство о публикации №119011105539
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юлия Мороз-Самойленко
Рецензии
Написать рецензию
Це точно -- хіба ж тоді знала, що в раю жила. За минулим плакати можна, та не повернути нічого... Щирі вірші Ваші, дякую. З повагою --

Надежда Еременко   10.11.2019 16:56   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Щиро дякую Вам,шановна Надія! З побажанням миру, добра, віри і надії.
З повагою.

Юлия Мороз-Самойленко   10.11.2019 21:53   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юлия Мороз-Самойленко