Головосiк

   (Свято в Будi.)
Хто не бачив той не вiрить,
Як той Хома, що захотiв,
Христовi раны мiрить…
Вiдомо це з поконвiкiв.

Все що виросло в городi,
Купити можна як торiк,
Так повелось в народi,
На свято Головосiк.

В цей День лишився голови,
Той самий Iоанн Предтеча…
Добродii, та схаменiться ви!
Кощунство торги цi, до речi.

Було. Iван той передав,
Святую справу в Христовi руки,
А вiн, як звiсно пострадав,
Пiшов за нас на тяжкi муки.

Святii воды Iордана,
Тiчуть вiками нам на славу,
Прийняв хрещення вiд Iвана,
Христос й святую вiчну справу.

Минув вiдтодi не один вiк,
Прошу Вас люди схаменiться,
А все подай вам Головосiк…
Спочатку в храмi помолiться.

Снують в язичеськом запалi,
I що нам дав торiшнiй рiк?
Молодчики якiсь зухвалi..
В законi заборона на Язык.

Уже давно живу в Росii,
Як кажуть люде на миру,
Дав Бог путii менi такii.
А украiнцем все ж помру.

Колись вважалося за шик,
Хто крiм украiнськоi мови,
Ще i росiйський знав язик.
Така це тема до промови.

Така ось демократiя, панове,
Все те, що iнше в заборону,
Зелене свiтло тiльки Мове,
А лишнiй «хлам» до захорону.

Ось сьогоднi як i в прошлий вiк
Iвановi святому честь i хвала.
Святкують в Будi Головосiк,
Щоб пам*ять вiчною була.

Вересень 2018 року.