Скільки раз я ходив
рано вранці до школи,
там тебе я зустрів -
покохав як ніколи.
Я дивився на тебе
не відводячи очі,
думав щастя прийде,
та не думав, що втрачу.
Я заради тебе
все віддав би, що маю
та сказав би тобі
як тебе я кохаю.
Тільки ти не звертала
на мене уваги,
бо у інших була
на той час перевага.
Втратив те, що не мав
у юнацькі сімнадцять,
та весь час шкодував
за ту втрату, юнацьоку.
Укр. Ск1льки ходив
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119010909227
Свидетельство о публикации №119010909227
Рецензии