***
Я - імпульс, ранішня зоря,
Лягаючий у душу приспів,
Яким бентежиться земля.
Симфонія, що в'яже листя,
У візерунок майбуття,
Я - грані і натхнення змісту,
Я - подих нового життя.
Я - подив, що сумує вранці,
Минуле тінню маятить,
Як муза обійма обранців,
Так я беру в обійма мить.
Малюю силуети долі,
На грубім, як зерно холсті,
Життя воно тече поволі,
Коли в обіймах саме «ті».
Свидетельство о публикации №119010906375