Хто прос я?

   Хто просія?
   Поема

        Пам’яті святого Нестора-літописця присвячується

1

і всім не видно?
чи ж мені не видно?
смартфонна вся змія
покусана єдиною
єхидною…


за що я
в цих
краях
незламна пророста
поезія
на скелях Божих
не схилена
під вітром! —
нічия


католицький Синод
у молодь
прозіяв
навіщо я?


2

А диво-звір
що вище нір
єсть
лексикон!
нема іскри
поета з гір
сто тисяч тон
 сто тисяч тон
старань як фон —
не ввійшов в цільність —
й не здійнявсь — й не возсіяв!


в слабкий
вогонь з землі
вдаряє
блискавка
Божа
небесна —
й нічия!


3

І хай вогонь
земля свій —
витикає…

огню страшного
думка
уникає…
а край
от ясності
не має


Бог — огнезрачно
протикає!
й сміється мова
і свята
і світовая!!


4

Нарешті дихається
хтось
применшений —
зітхає
 
Не Дух Святий —
за нас —
зітхає?
Веселка
хай з небес
і край землі
торкає!!
і алілуйя й
слава Богу!!

09.11. — 12.11. 2018