Негода. Рейс. А за штурвалом ти.
Всю ніч стіною дощ із неба ллється.
І блискавки на землю з висоти
летять, немов ножі у сАме серце.
Чекаю. І до ранку не засну.
Все думаю про тебе й уявляю,
як лайнер набирає висоту
й його турбіни серцем відчуваю.
Долаючи дрімоту, шепочу,
молюсь, щоб зникли хмари ненависні,
щоб землю під шасі скоріш відчув
трансатлантичний борт Нью-Йорк - Бориспіль.
Вночі насниться страхітливий сон
й слова страшні у темряві зависнуть:
"Через потужний грозовий циклон
з радарів зник літак "Нью-Йорк - Бориспіль".
А вранці тишу збудить телефон
і рідний голос в слухавці, як чудо:
"Привіт! Нас трішки потріпав циклон,
та все в порядку, сіли. Скоро буду".
Скоро буду
© Copyright: Вита Вольна, 2019
Свидетельство о публикации №119010706111
Свидетельство о публикации №119010706111
Рецензии