Життя-життя – то безперервна школа,
а кожен день – завжди якийсь урок…
Хоч за плечима й досвіду стодола,
та ризик є зробити хибний крок.
Усе на тім шляху не прорахуєш,
бо верх беруть частенько почуття.
Ступнув лише, а за спиною чуєш –
помилочка! Таке воно життя…
В дорозі різних вчителів багато –
хороших і лихих (буває все).
Частенько попадаються загати
і не завжди повз неї пронесе…
Отак попав негадано в заплаву
гірський ручай, життя мого потік.
Мороз перетворив на сніжну лаву,
на вічний спокій той струмок прирік?
Та ні, не спорудили ще затори,
лунає в серці пісня солов’я,
бо десь там вдалині чекає море!
Кохання море, вчителько моя.
05.01.2018
До моря!
© Copyright: Олександр Мачула, 2019
Свидетельство о публикации №119010503482
Свидетельство о публикации №119010503482
Рецензии
