Ранкова симфонiя
мелодію ранкової краси,
за ксилофоном-м'ятою вмостився
і бив по срібних крапельках роси.
А потім, ніби арфу, без зупину
за "струни" смикав, мало не порвав
натягнуту у мальвах павутину.
Беззвучно, але так натхненно грав!
У тамбурини липових листочків
невтомно стукав майже цілий день,
дзвонив в блакитні польові дзвіночки,
хотів почути ніжне "дзень-дзелень".
Стомившись, "інструменти" всі облишив,
затих, прислухавсь й пошепки сказав:
"Ні, кращої симфонії, ніж тиша,
іще ніхто у світі не заграв".
Свидетельство о публикации №119010302563