Смiються звуки, грають, наче дiти

М.Равель Соната для скрипки та
фортепіано соль-мажор, M. 77
Д. Удовиченко (скрипка) та
Р. Лопатинський (фортепіано), Київ

Сміються звуки, грають, наче діти…
Звисають з стелі ноти-пустуни…
Розкриті двері в Небо,чи закриті –
Не має значення для Чистоти…

Тремтять мотиви… Хвилі б’ють у скроні…
Розбурхано глибинні почуття…
Від щастя й болю – крапельки солоні…
Звучать Любов’ю миті небуття…

Розбито Вічність вихором надії…
Сторонній погляд святить на красу…
Звучання тиші зібрано в події,
Що неодмінно в Небо вознесуть…

29.12.2018


Рецензии