Письмо земляку
Я ще не втратив ту надiю,
В тiм, що в Донбасi вже, накiнець,
Не будуть сипати свинець,
На голови синiв достойних,
Не винних в справах непристойных.
Я бачив сон: то-як наяву,
Вирвали дивну булаву,
Iз руки славного Богдана,
Роду козацького гетьмана…
За тим часом таке вчинили,
Що тiлько лихо розбудили,
«Радiли» за нашу свободу
Люмпени-пришляки без роду,
I помiж них пишавсь собою,
Зовсiм ковбой, ще й з булавою.
Та посилав обученi полки,
До рабства неволить напрямки,
Всiх, хто не вклонився Гуляй-Полю,
I поважають честь i волю.
Довкола всiм смерть шлють гармати,
Живе все гине, горять хати,
I кожний час, знову i знову,
Велять забути рiдну мову.
24.01.18 г. Куркино.
Свидетельство о публикации №118123006429
за позиции:гражданскую и человеческую...
А вырвать из рук Богдана булаву -это шедевр.
Удачи Вам.
Василий Бойченко 24.02.2019 23:04 Заявить о нарушении