Мені шкода своєї долі
даремно втрачених років,
що жив в неволі, як в невволі
серед спустошених полів.
Позаростали бур"янами
дороги, де колсь ходив,
а на подвір"ях одні ями
від старих хат та погребів.
Немов пройшла Нечиста сила,
ннемов настав мор для людей,
в селі будівлі зруйнувались,
стоять без вікон та дверей.
Одне відлуння на тім місці
в гнітучій тиші бованить,
навіть не бігають лисиці
лише в розваллях сич кричить.
Не чути гавкання собаче,
не чути голос праотців,
лише в розваллях кіт бродяччий
венсь час шукає горобців.
А я лечу, й весь час дивлюся
на сьогоденний краєвид,
а потім Богу помолюся
щоб не заплакати навзрид.
Укр. Мен1 шкода
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118123000481
Свидетельство о публикации №118123000481
Рецензии