Метелиця

Налетіла ще з ночі метелиця!
Все у сивій пітьмі навкруги,
Сніг пухнастою ковдрою стелиться,
Замітає, маскує шляхи.

Заховалось життя у шпаринки* —
теплі нірки, зати'шні кутки,
Ні пташинки ніде, ні тваринки!
Лютий вітер ламає гілки.

Мов примари** - завмерлі машини
в кучугурах обабіч*** доріг.
Люди пішки бредуть, бо повинні
На роботу прийти. Хто як зміг...

Завірюха мете, вітер свище,
Наче лихо стихійне — зима!
... А колись у селі — вікон вище
сніг, що й про'світку в ньому нема!

І у пам'яті чітко спливає
Довга хата мого дідуся:
У сіня'х двері є до сараю,
Там сховалась скотина уся:

Загородка де мешкають свині,
У заку'тку корівка стоїть,
Сінник зверху — там кури і півник,
Ось і кіт — хоче мишку зловить.

Відчинивши в сіня'х з хати двері,
Нагорне' бабця сніг в казанці'
і у піч! Там вже вогник веселий
Сніг розтопить, й пожарить млинці.

Хай надворі мороз, завірюха,
Є фортеця — хатинка мала'!
А дідусь одягає кожуха,
Йде стежинку прочистить з двора.

Зникло в часі село мого діда,
До прогресу ми звикли в містах...
... І зненацька...****
як сніг взимку випав,(!)
То вже лихо !
Стихія !!
Біда-а-а !!!

27.12.18

* шпаринка - щель, щёлочка
**примара - привидение
*** обабіч - с обоих сторон
**** зненацька - вдруг, неожиданно


Рецензии
Волшебным образом ожившая картина памяти - по-детски яркая и, в то же время, нежная и душевная!
Красивое стихотворение, тёплое, мелодичное! Понравилось! От души!

Всех Вам благ в наступившем году, дорогая Людмила!

Людмила Остапенко   05.01.2019 13:12     Заявить о нарушении
Спасибо, Милочка! Вспомнилась хата моего дедушки в Волгоградской обл. и хотя я там бывала не часто и только летом, но зимнюю картинку нарисовала фантазия.
Вам также всего наилучшего в Новом году, и конечно же, ЗДОРОВЬЯ! В первую очередь!
С теплом души,

Людмила Киреева-Силенко   05.01.2019 23:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.