Знову троянда цвіте біля хати,
вітер зриває її пелюстки,
більше не буду тебе я чекати
вкрились травою колишніі стежки.
Жовті троянди, троянди розуки,
на свята завжди дарував я тобі
безжально кололи вони мої руки
і їх колючки відчував на собі.
Їх пелюстки опадають на землю,
в"януть на сонці цієї пори,
більше ніколи не буду з тобою
і ти від життя, що бажаєш - бери.
Дні пролетять, їх ніщо не зупинить,
молодість також пройде,
лише думки, про любов не загинуть,
велика любов, ще до мене прийде.
Укр. Троянда
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118122703301
Свидетельство о публикации №118122703301
Рецензии