Я теперь от разлуки не плачу... Вера Бондаренко

http://www.stihi.ru/2018/12/26/2203

Оригінал:


Я теперь от разлуки не плачу –
Я теперь от нее так болею:
Без тебя стынут руки и звуки,
Без тебя веселиться не смею.

Стала мнительной я, чаще грустной,
Молчаливой...улыбка поникла.
Даже торт без тебя стал невкусным,
Песня звонкая в доме затихла.
.......................

...Надо просто лелеять надежду,
Ею жить нам и нашей любовью!
Осень быстро сменила одежды
И зима отболеет снеговьем.

Заиграет весна птичьей песней,
Расцветет и подарит нам встречу.
Станет мир на порядок чудесней:
От любви загораются свечи!


Переклад мовою Світлани Груздєвої:


Я тепер від розлуки не плачу –
Я болію від неї тепер…
Холодіють і звуки, – відзначу,
І в руках теплообмін завмер…

Вся у сумнівах, іншим не вдячна,
І повітря я ледь видиха…
Навіть торт куштувати не смачно,
І дзвінка пісня в хаті стиха…

…Тільки  треба ж леліяти сили,
Жити вірним коханням своїм.
Осінь швидко свій одяг змінила,
І зими відмете сніговій.

Знов заграє весна солов’їна,
Нам розквітне назустріч вона.
Хоч не здатні на зради,  на зміни,
Молодильного віп’єм  вина!


Аватар Автора оригіналу