Припавши серцем

Наш Господь...Ти явився у світ у образі
Бога і Людини. Ти - Творець, Ти -Бог,
Ти пройшов земними дорогами, відчувши
На Собі великі удари тих, хто не хотів
Твого пришествія, хто хотів царя всесильного
І багатого, що з ними поділить і владу
І золото. А Ти прийшов Царем Царів, і
Початок земних доріг, і їх кінець
Були кривавими...болючими...
Не буду зараз про Віфлеєм та Голгофу,
А про те, що Ти, Наш Творець,який
Сотворив Всесвіт таким у всьому досконалим,
Таким, яким його ніхто не сотворить
І людину в нім, Всесвіті... Та Ти
І Бог і Людина...Ти  - Творець...
Ти - Поет і Найвидатний Композитор.
Який на Свої Пісні пише Мелодії і
Співає їх, ці Пісні...Який Голос у
Бога? Який  Голос у Тебе був, Творче,
До Вознесіння? Як про це узнати?
Як це почути? Як почитати Твої Вірші
Писані Отцю Небесному в різному віці...
Пісня...з Твоєї, Спасителю наш, Душі
Лилася Пісня...Вона різною була, та
Ніколи не покидала Її Любов Твоя...
Є такі у Церквах образи, які нам
Показують, що Ти, Боже, Дитиною знав
Про Хрестні Муки... коли біля такого
Образу стоїш, комок в горлі...Ти Бог але
Дитиною був...Яка тоді Пісня звучала
З Твоїх Уст? Ти - Поет...Ти в моїй
Душі відзиваєшся смутком і болем...
Душу не обдуриш...Так...почути...
А серце б'ється! Ти його сотворив
Таким, щоб не каменем...щоб відчувати...
Не вірити у сказане лжевчителів,
А вірити Любові...тут нема невірної
Дороги. І серце Господь спонукає до
Життя, де ти не витримуєш, Сам стаєш
Серцем Твоїм...і тоді ти чуєш Голос
Великого болю! Голос Спасителя із
Хреста...Він гукає: Мамо! І Матіночка
Божа, сумом найсумнішим, болем
Найболючішим, раною на все Серце
Біжить  до Тебе, Наш Спасителю і
Кричить! - Сину! Я тут!
... про що Мати Божа в цей час думала?
Що в Отця Небесного просила? Просила
Не упасти...витримати...підтримати
Свого Сина і Бога... Пісня Її...Пісня
Окривавленого Серця... Потім, коли Господь
Закрив Очі, Мати впала...Потім...кожного
Дня на Голгофу до Святого Успіння ходила...
Як? Як Вона трималася? Це неможливо передати
На словах...Вона же Мати... Вона же Пісня
Найпечальніша...Потрібно бачити образи
Ці, вони все передають...зараз перед
Очима...
...Іде життя... і тут, серед безлічі
Голосів світу чути Голос Божий...
Це - Милосердя, це - Любов...це -
Людяність...це натхнення в світі
Миролюбивих людей. В цьому Голосі
Нема війни та смерті. Нема зрадника.
Нема розкольника. Нема революціонера.
Нема зла... де це є, там Бога нема.
...Голос Бога... Він в Поезії душі
Поета, Він в музиці яка з душі
Композитора...Голос Бога звучить
У всьому прекрасному, лише чути
Його, не зриваючи вибухами війни...
Це - Божа Благодать...чому стоїш
В Церкві на свято, це не Великдень,
Не Паска, а тебе окутує Пасхальна
Радість! Тому що звучала Пісня
Літургії, а  в ній Голос Всевишнього...
Спасибі, Боже, за звучання життя, в
Ньому Також Твій Голос. Спасибі Тобі,
Вселенський Поет і Композитор за
Безсмертне звучання Твого Голосу...
Спасибі за світ сотворений Тобою,
Спасибі за життя, неоціненний дар
Твій... Хай же будемо гідними
Слухачами Твого Голосу....