Оригінал:
Тут з кожним роком тяжчають хати,
Все нижче й нижче присідають долу…
Колись, колись у павітрах легких
Дахи вітрилами стриміли вгору.
Геранями віконця відцвіли,
Слізьми рудими сплакалися стіни,
І сиві хмари, як старі воли,
Оберігають мертві села-тіні.
Століття не знімають з нас вини.
Нас нищать і привчають до покори
Старі й нові пройдисвіти-пани –
Ми ж мовчимо і нижчаємо в горі.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
…А нашим хатам тяжелей в веках:
Всё ниже, ниже оседают в горе,
Давно когда-то, в лёгких ветерках,
Их парус крыши устремлялся в гору.
Геранями окошки отцвели,
Исплакались слезою рыжей стены.
Седые тучи – старые волы –
Оберегают умершие тени.
Столетья не снимают с нас вины.
Покорности хотят, изничтожая,
Прохвосты старые и новые паны –
А мы молчим лишь, в горе унижаясь.
Аватар Автора оригинала
Нижчаeмо в горi... Людмила Юферова
© Copyright: Светлана Груздева, 2018
Свидетельство о публикации №118122603413
Свидетельство о публикации №118122603413
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.