Вас так нiхто не любить... Микола Вiнграновський

Оригінал:

Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі небесний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній.
© Микола Вiнграновський


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Вас так никто не любит. Я один.
Я Вас люблю, как про'клятый. До смерти.
Земля на небе, вечер, счастье, дым,
Года как рок... снега, водою стёрты,
Они мне лишь одно: то Вы и Вы...
Дымят столетья, воды и народы…
Моя Вы память, степи-ковыли.
Зари небесный голос и свободы.
Дивуйтесь: голос мой – то голос Ваш:
Как светится тепло он на рассвете…
Я Вас люблю, как соль свою Сиваш,
Как лес декабрьский – свой листок последний.


Аватар из Инета