Ми прагнемо весь час до прагматизму,
До виконання потайних бажань
З надмірним рвінням аж до фанатизму,
Як думаємо, з вірних міркувань.
Купатись хочемо в теплі і світлі,
В яскравості різноманітних барв.
Рвем у пучечок пуп'янки розквітлі,
Надіючись, що відшукали скарб.
Не дочекались стиглого насіння,
Не принесли дарунками плоди
Свого недосконалого служіння
Всім Вищим силам. Господи, прости!
Прийми від нас заслужене признання
Та запізніле гірке каяття.
До Тебе з радістю ми, без вагання,
В десницю повсякденного буття!
25.12.2018
+кн. "На струнах..."
715. До Бога з радiстю ми...
© Copyright: Валентина Лысич, 2018
Свидетельство о публикации №118122507599
Свидетельство о публикации №118122507599
Рецензии
Звичайно до Бога звертаємось здебільшого, Валентино, коли припече, й дуже рідко, коли все в житті гарно. Тому Ваш заклик до звернення до Бога з радістю дуже слушне! Мої найкращі побажання!
Юрий Птицын 19.11.2021 17:54 • Заявить о нарушении
Юрий Птицын 19.11.2021 17:54 • Заявить о нарушении
Уверена, если хочешь, чтобы в жизни что-то было, начни благодарить Бога за то, что у тебя есть!
Валентина Лысич 20.11.2021 22:33 Заявить о нарушении
Валентина Лысич 20.11.2021 22:33 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.