Коли думка відлітає.
Коли тісно тут стає,
Тоді мати пригортає
Доню рідну й світ дає.
Біля неї кольорами
Всіх веселок на землі
Ниті гладдю й між стежками
Нема гострої стерні.
Нема чорних бо той колір
Не до довгих рушників,
Нема чорних бо до долі
Голуб білий ізлетів...
А з ним милим та й голубка,
З колосочків коровай,
І з віночка в'ється стрічка
І сорочечка розмай.
А по фартушку в узорах
То що в долю й зеленить,
Щоб по травах та шовкових
Парі з дітками ступить.
Сонця променем гарячим
Вишивалися стежки,
Щоби горе було сплячим
Й тільки щастя до дочки.
Долю мати вишивала
Заспівали кольори,
І веселкою злітали
Колоскової пори.
Щоби горе не ступало
І не плакали жита,
Нитку чорну не вплітала
В різнобарвнії літа.
Час пройшов й доросла дочка
Своїм діткам світ дала,
І по біленьких сорочках
Стрічка щастя пролягла...
Колосковоi пори
© Copyright: Ангелина Длинка, 2018
Свидетельство о публикации №118122500261
Свидетельство о публикации №118122500261
Рецензии
Ангеліна!
Чудовий, казковий, ніжний вірш!
З наступним 2019 роком!
Бережи Вас Господь!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 29.12.2018 13:39 • Заявить о нарушении
Чудовий, казковий, ніжний вірш!
З наступним 2019 роком!
Бережи Вас Господь!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 29.12.2018 13:39 • Заявить о нарушении
Добрий вечір, Геннадій.
Дякую! Храни Вас Бог!
Вітаю з наступаючими святами!
Щастя Вашому дому!
Ангелина Длинка 29.12.2018 19:01 Заявить о нарушении
Дякую! Храни Вас Бог!
Вітаю з наступаючими святами!
Щастя Вашому дому!
Ангелина Длинка 29.12.2018 19:01 Заявить о нарушении