Радiю
Та врешт, вляглось під ранок, на світанні.
Моя пуста з безсоння голова
прохань-молитв не скаже Божій Длані
бо зсипалися в сніг святі слова,
які могли сподобатися Богу.
Проте, спасибі, Господи,- жива
І мутні очі вгадують дорогу.
Щедроти може й є, та не усім,
а я своі вже вибрала до донця...
отож радію,- сніг більш не трусив,
ще й по обіді виглянуло сонце...
Свидетельство о публикации №118122502581
С теплом души,
Тамара Липатова 25.12.2018 15:41 Заявить о нарушении