Час роки пришвидшуе потрошку... Людмила Юферова
Час роки пришвидшує потрошку,
Тяжчає від перезрілих дум.
Ти чекав дівчатко-заворожку,
А зустрів мене – осінній сум.
Билося життя твоє в напрузі,
Часто серце об невдачі пік.
Ми з тобою рідні вірні друзі
З поглядом в один і той же бік.
Нам відтак всміхається фортуна.
Ти її іще розворуши!
Вже ніяка за ворожка юна
Не торкнеться стиглої душі.
Lyuda Yuferova, 17декабря2018
Перевод с украинского СветланыГруздевой:
Время добавляет нам закалку
И горчит от перезрелых дум.
Ожидал девчонку-завлекалку –
Встретил ты меня, осенний сум.*
Билась жизнь твоя кустом в пустыне,
Сердце ты о неудачи жёг.
Породнились мы, друзья отныне,
И глядим в один и тот же бок.
Так нам улыбается фортуна –
Ты ещё её развороши!
Никакой теперь вертушке юной
Не коснуться вызревшей души.
Аватар Автора оригинала
* - грусть ( сукр.)
Свидетельство о публикации №118122409820