Володимир Висоцький Бо ще не вечiр

Володимир Висоцький "Бо ще не вечiр"

Чотири роки шастав в морi наш корсар,
В боях і штормах не поблякло в нас знамено,
Ми штопали вітрила, мили гар,
В пробоїни втулялись навiжено.

Женеться знов ескадра по п'ятах,
На морi штиль, погане то для втечі,
Але нас заспокоїв капітан:
"Ще ж бо, не вечір. Бо ще не вечір".

Ось розвернувся боком флагманський фрегат
І лівий борт забарвлений димами.
У вiдповiдь стрiляєм навмання -
Пожежі, смерть - то знову вдача з нами.

З ще гірших вибиралися метушiнь,
Та вітер злий, багато в трюмі течі,
А капітан шле:"Панiку покинь!
Ще ж бо, не вечір. Бо ще не вечір".

Очей знов сотні у біноклях у цей час
На злих і сірих нас, на флiбустьєрах.
Але ніколи не побачить нас
Прикутими до весел на галерах.

Нерівний бій, корабль схилився наш.
Час душi рятувать настав, доречі,
 Та крикнув капітан: "На абордаж!
 Ще ж бо, не вечір. Бо ще не вечір".

Хто хоче жити,  той, хто не теля?
Готуйтеся, йдемо всi в рукопашну!
Щури нехай тiкають з корабля,
Не до вподоби їм картини страшнi.

Щурам товариш нинi тiльки чорт,
Раз в темряву стрибали від картечі,
А ми з фрегатом стали бортом в борт.
Ще ж бо, не вечір. Бо ще не вечір.

Лице в лице, ніж в ніж, один в один,
Щоби не стать вечерею для крабів,
Хто з кольтом, хто в сльозах, без одежин
Лишали потопаючий корабель.

Але дурня! Ми не пiдем на дно.
Допоможе океан, пiдствить плечі,
Бо океан - він з нами заодно,
Мав рацію наш кеп - ще ж бо не вечір.

Музика: Володимир Висоцький
 Слова: Володимир Висоцький/ Володимир Туленко

https://www.youtube.com/watch?v=wnMy5yek-ks

*****
Владимир Высоцкий "Ещё не вечер"

Четыре года рыскал в море наш корсар,
В боях и штормах не поблекло наше знамя,
Мы научились штопать паруса,
И затыкать пробоины телами.

   За нами гонится эскадра по пятам,
   На море штиль и не избегнуть встречи,
   Но нам сказал спокойно капитан:
   "Еще не вечер, еще не вечер."

Вот развернулся боком флагманский фрегат
И левый борт окрасился дымами.
Ответный залп на глаз и наугад -
Вдали пожары, смерть - удача с нами.

   Из худших выбирались передряг,
   Но с ветром худо и в трюме течи,
   А капитан нам шлет привычный знак:
   "Еще не вечер, еще не вечер."

На нас глядят в бинокли, в трубы сотни глаз
И видят нас от дыма злых и серых,
Но никогда им не увидеть нас
Прикованными к веслам на галерах.

   Неравный бой, корабль кренится наш.
   Спасите наши души человечьи,
   Но крикнул капитан: "На абордаж!
   Еще не вечер, еще не вечер.

Кто хочет жить, кто весел, кто не тля
Готовьте ваши руки к рукопашной!
А крысы пусть уходят с корабля
Они мешают схватке бесшабашной.

   И крысы думали: "А чем не шутит черт?"
   И в тьму попрыгали, спасаясь от картечи,
   А мы с фрегатом становились к борту борт.
   Еще не вечер, еще не вечер.

Лицо в лицо, ножи в ножи, глаза в глаза,
Чтоб не достаться спрутам или крабам,
Кто с кольтом, кто с кинжалом, кто в слезах
Мы покидали тонущий корабль.

   Но нет! Им не послать его на дно.
   Поможет океан, взвалив на плечи,
   Ведь океан - он с нами заодно,
   И прав был капитан - еще не вечер