Как незаметно... Нина Трало

оригинал здесь:http://www.stihi.ru/2017/04/04/2438


Не зчулись ми, як літо проминуло
І жовта осінь заверта з доріг.
Сріблястим снігом скроні огорнуло –
Зима ступає на життя поріг.

Літа промчались, наче метеори,
Освітлюючи нам оті шляхи,
Що виплітали зустрічі узори
І райдугою стали на дахи.

Тих літ вогонь палахкотить яскраво
І кожен промінь очі золотить.
На пройдених стежках пожухли трави,
А запах їх і досі нас п’янить.

Усе змінилось, лиш серця незмінні,
Зосталися такими, як тоді,
Коли синіли небеса осінні
І душі поєднались молоді.

Перевод Ладомира Михайлова

Как незаметно лето пролетело
И осень покидает наш порог.
Уж на висках заметные белила,
Отметины всех пройденных дорог.

Года, промчались, будто метеоры,
Моих волос, высвечивая прядь,
Что заплетала тёплых встреч узоры,
Что радугой над крышами стоят.

Тех лет огонь пылает, как забава
И каждый луч в глазах у нас блестит.
На тропах пройденных пожухли травы,
А запах их, он до сих пор пьянит.

Всё изменилось, только неизменны
Сердца остались наши навсегда.
О как синели небеса осенне,
Соединяя воедино нас тогда.