Людмила Юферова. Дань жуткая войне...

Автор: Людмила Юферова, Украина

Луна зажгла в домах села огни,
Проблемы всплыли аж до неба края,
Боль копошится прихвативши сны,
Война уж пятый год не засыпает.

Не спит село, расстроено село,
У речки тени бродят над водою.
Ужасное известие пришло:
Земляк девятый не вернулся из боя ...

Уселось горе к Анне на порог.
Дань жуткая войне – людей потеря!
Согнулся ясень, и орех промок.
Как с горем жить? Несчастье не измерить.

Девятый двор в Андреевке поник,
И мать девятая одела траур…
Клянут войну крестьяне, слышу клик*:
– Долой господ! Пожалуй, люди правы.

/перевела с украинского языка Инесса Соколова/

* клик – 1) поэт. крик, зов, возглас
-

Оригинал

Автор: Людмила Юферова, Украина

ЯКЕ СТРАШНЕ ВІЙНА ЗБИРАЄ МИТО!

Задмухав місяць у селі вогні,
Пішли проблеми аж за небокраї,
Та копошиться біль у кожнім сні –
Війна вже п’ятий рік не засинає.
 
Дріма село, засмучене село,
На річці тіні ходять над водою…
Учора горе звісткою прийшло:
Земляк дев’ятий не вернувся з бою…
 
Усілось горе в Ганни на поріг.
Яке страшне війна збирає мито!
Згорбатів ясен і закляк горіх…
Як їй тепер удвох із горем жити?
 
Дев’ятий двір в Андріївці змарнів,
Дев’ята мати носить чорне плаття…
Клянуть селяни і війну, й панів –
Які ж потужні ті людські прокляття!

29.07.2018

http://tvoistihi.com.ua/article/103790

http://www.stihi.ru/2020/01/05/8264 – опубликовано позднее