Бiла ворона... Нiна Виноградська

Оригінал:


Посеред зради, підлості і бруду,
Продажності людців, нещирих сліз,
Я чорною вороною не буду,
Хоч упаду, так білою, униз.
Тому мені не солодко, а гірко,
Від болю за отруєний народ.
Бо я, його дитина, доня, гілка,
Порву всі пута, прагнучи свобод.
Не прогинаюсь і не продаюся,
У друзях ті, що серце обняло.
Бо прадід вчив, і тато, і матуся,
Нещира доброта – найбільше зло.
Життя спіткнулось об війну і сльози,
І материнський крик, батьківський гнів…
Весна далеко, сплять замерзлі лози,
Та ми з війни чекаємо синів.
А зараз шкіру пробиває зрада
Отих, що владу захопили враз…
Воронам білим чорні тут не раді,
Це значить битва до останніх фраз.
© Нiна Виноградська


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Среди предательств, подлости, паскудства
Продажности людской, фальшивых слёз
Вороною я чёрною не буду,
Хоть упаду, так белою на плёс.
И потому горька во рту конфетка
От боли за отравленный народ,
Что я, его отросток, дочка, ветка,
Порву все путы, возжелав свобод.
Не прогибаюсь, а держусь я прямо:
Лишь те друзья, что сердце обняло.
Учили прадед, таточка и мама:
Фальшивое добро – худое зло.
Споткнулась в жизни о войну и слёзы,
О материнский крик, немилый кров…
Весна вдали, подмёрзшие спят лозы,
Но мы всё ждём с войны своих сынов.
Сейчас всего больней нас ранит зрада*
Подонков, властью завладевших враз.
Воронам белым чёрные не рады –
И значит, биться до последних фраз.


Фото из Инета
* - предательство(с укр.)