Хтось прочитав мої цитати,
зрадів, немов цукерці діти,
хтось прочитав - себе побачив,
за що мене вже не пробачив.
Де я по нації пройшовся
та ще донизу не схилився,
хтось вбачив там своє минуле,
де при тіій Раді жирували.
А хтось ще й зараз дорікає
за те, що влада нас штовхає
до невідомої нам прірви
без перестанку та перерви.
Не бачу в цьому я провини
і аркуш свій я не покину,
одні сумують за минулим
яке не всі його забули.
А хтось за те, що постаменти
не всі здолали екскременти.
та залишили в бурянах
це на людей наводить жах.
Там хтось споруджує свій дах,
на місці вмерлих,на кістках,
там де енергія з землею
до цього часу все ще діє.
Укр. Жах
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118122008771
Свидетельство о публикации №118122008771
Рецензии