Опади.
Сніг - ... забілив всі стежки' де ходили
Ми ще зовсім недавно, радіючи щиро
Всім, хто й знати забув, посміхаючись мило...
Що живі, ...і у злиднях душі ще чекаєм на диво!
Дощ - ... Плакав з жа'лю і ря'сно, збиваючи порох
До землі... І струмка'ми, річка'ми у море й за край...
Вітер, книгу з листків, розірвав всі мелодії в шорох,
Загіржавив замок, що сумує на брамі відкритій у рай.
Град - ...це льоду тано'к, що з гори', де ні сліз, ні птахів!
Кожна крихта, в польоті, - сама - всі разо'м - це стихія та сила!
У проміннях Зорі, - він - блищить... і гламурно заганяє жахів,
Щоб свіжішим став вітру потік: лиш для тих, в кого виросли крила!
Поет ХХ сторіччя. 20.12.18. с.Торгановичі
Опади
© Copyright: Сергий Труш, 2018
Свидетельство о публикации №118122005660
Свидетельство о публикации №118122005660
Рецензии