Тінь закреслених ліній,
Почуття вдіті в іній,
І ми чужі, як ніколи,
За щастям ходим по колу.
Віднині різний тут вимір,
Зробити важко нам вибір,
Біль розтискає долоні,
І гордість десь на поклоні.
Приспів:
Кричать розірвані душі,
І присмак болі під душем
Не змити,
Лавину цю не спинити.
Наші розірвані душі –
Хто по воді, хто по суші –
Мінливо,
І що тепер так важливо.
Не розпізнали ми знаки,
Знов переплутали факти,
Тепер чужі, як ніколи,
За щастям ходим по колу.
Незнаний світ поміж нами,
Невірний обмін думками,
Біль розтискає долоні,
І гордість десь на поклоні.
Розiрванi душi
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118121806175
Свидетельство о публикации №118121806175
Рецензии