Лариса Гениюш. Зельва

Птицею раненой
солнышко на небе
держится, клонится,
падает вниз.

Снова забелено
небо над Зельвою  -
густо дымы поднялись.

Тропку осеннюю
листья усеяли,
книжка за пазухой
у паренька,

Тонет в Зельвянке
леска с приманкой,
дальше - влюбленные
и облака.

 
                Ларыса Геніюш         
Зэльва
Раненым крыльлем
сонейка хіліцца,
коўзаецца
і, як птушка, далоў.
 
Тонкім вэлюмам
дым над Зэльваю
ўецца з пабеленых
каміноў.
 
Сьцежкай асеньняй,
лістотай засеянай,
з сумкамі, з кніжкамі
хлапчукі.
 
А над Зэльвянкаю
вуды з прыманкамі,
хлопцы з каханкамі,
аблакі.


Рецензии