Минуле
воно живе десь там своїм життям,
лиш іноді про себе нагадає
то звуком, то знайомим відчуттям.
Солодкий смак смачної полуниці
дитинство знов нагадує мені,
а журавель, в селі стара криниця -
бабусю й безтурботні літні дні.
Ось жіночка, на голові хустинка,
на маму схожа, а її ж нема...
І новорічна іграшка, й ялинка...
Ну, зовсім, як в дитинстві та зима.
Білявий внук нагадує синочка,
характером лиш вдався в дідуся:
веселий, гомінкий, як той дзвіночок
і я у ньому розчиняюсь вся.
Я знаю, що у всесвіті безкраїм,
куди душа полине в певний час,
різниці в часі й просторі немає,
там завжди люблять і чекають нас.
Свидетельство о публикации №118121509306