Розкачуються гойдалки дерев,
А поряд рвуться в небо каруселі.
То парк графітом чи то аквареллю
Нагадує видовище старе.
Коли нічого не було у нас,
А тільки мрії про яскраву зиму,
Яка впаде на душу незцілиму
І на газони паркових терас.
Удвох чекаємо на крижаний політ,
Що нас штовхатиме в намріяні обійми.
І змерзлі губи поцілунки приймуть
Дарунками від неба і землі.
Навіяно віршем Анастасії Скорикової
Зимний парк на укр
© Copyright: Наталья Гриненко-Артеми, 2018
Свидетельство о публикации №118121507343
Свидетельство о публикации №118121507343
Рецензии