My life - на украинском

Мій шлях, Ти їм мене ведеш
крізь сум, скорботу, радощі, поразки,
душа спирається, не вірить і мовчить,
та все одно приймає Твою ласку,
бо без цього не може в світі жить.

Хто я, що маю, у що вірю,
на ці питання відпвоідь слабка,
у ціх питаннях більше божевілля,
та все одно, гординя у душі кипить,
та все одно Твоя рука м'яка.

А я у совісті своїй дірки роблю,
і як її потім до купи зшити,
щоб ближнього свого без хитрощів любити,
щоб без користі кланятись Царю.

І я живу, хоч увесь світ тремтить,
тремтить від болю, заздрощів та гніву,
і через це так важко нам любити,
та без цього не можна в світі бути,
бо без любові, все що є, вразливе.

Все, що моє, розсипалося в попіл -
я все одно, до купи це ліплю,
і так все буде доти,
поки себе без розуму ціню.
Я думав, що так просто в світі жити,
коли я планував своє життя,
але не знав, що стільки божевілля навкруги,
яке руйнує все наше буття.
Які всі люди до буття слабкі,
свої воління ставлять перед себе,
та ними ранять ближніх навкруги,
та голову не хочуть до гори піднести,
і тихо мовити - прости.

Розірвана душа на дві частини,
розбитий розум не зібрать до купи,
серед навалу остогидлих фактів,
залишився лиш Бог та люди.
Ті люди, що оточують мене,
ті люди, що ввійшли в моє життя -
я знаю лише те, що є вони,
і в них, мабуть, і є моє буття.
Яка надія може бути в них,
я вже не вірю навіть і собі,
та тільки починаю щось робить,
тоді саме наповнюється мить.