Ніхто у мене не спитає,
чому душа моя страждає,
а серце мліє та болить
і все мовчить, мовчить, мовчить.
Нічого кращого не бачу
з того життя, що скоро втрачу,
а поки серце моє бється -
навіть Господь не відгукнеться.
А коли прийде грізний час,
до себе прийме він і вас,
бажаючих поки не видно,
кому життя це остогидло.
Таких лишилось не багато,
що б це життя не цінувати,
а коли вже воно набридне -
тому у Рай дорогу видно.
Укр. Дорога без краю
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118121300816
Свидетельство о публикации №118121300816
Рецензии