Зорi

Чинить зорі ніч,місяць латає.
Чинним сяйвом наче загортає.
Тягне мить щоб зупинить в тривозі.
В казці ночі,у страшнім полозі.

Зупинитись мабуть буде варто...
В дзвоні ночі,одностайно,-варта.
Вартовим не варто в сонні ночі.
Очі затулити. Сонні очі.

Тож злетить до низу знов комета.
Хвіст яскравим освітить планету.
В ночі видно сяйво швидкоплинне...
Казкою у думи нині лине.

І летить від мене і до тебе...
Те жадане...що постійно треба.
Те багате добротою справи...
Бути...серед зір таким яскравим.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии