ОбІрвана бажань завіса,
все стало на свої місця.
Як буде тре - піду й до біса,
заплачу перед ним в серцях.
Перед іконами коліна,
прийдеться - до кістя зітру...
мій золотий, коханий сину,
помреш, то слідом й я помру.
Напруга,- говорить не сила,
мов перетягнута струна...
Марія так Христа любила...
так ненавИдів Сатана...
енергій викиди могутні:
і дикий відчай, і журба...
дивлюсь в зелені очі мутні,
твоїми болями слаба.
А ти всміхаєшся крізь сльози,
смиренно-світлий сину мій,
не відчуваючи загрози
в тяжкій недолі роковій.
Я б згодилась на всі умови,
ніяких не просила прав
якби Господь священним Словом
тобі здоров'я дарував...
Плач
© Copyright: Ева Сокол 2, 2018
Свидетельство о публикации №118121106070
Свидетельство о публикации №118121106070
Рецензии