Покинута лялька

Свято, музика, ялинка…
Мам і татків там нема.
Дяді, тьоті, подарунки…
Лялька кинута – сама.

Дід Мороз та вихователь
В хоровод діток ведуть.
Кухарі в святкову страву
По варенику дадуть.

Маскарад – костюм сніжинки,
А комусь –  костюм кота.
Третьому –  костюм рогатий,
Подраний та без хвоста.

Чебурашка, Арлекіно,
Попелюшка є руда…
Бідолашка без костюма,
Лиш в колготках, їй –  біда.

Їй не вистачило вбрання.
Обійдеться й так вона.
Крізь сльозисті оченята
Дядям посмішка сумна.

Крихітка розкаже віршик,
Як радісно жити,
Як дорослих шанувати,
Як добро робити.

Про батьків, яких не знає,
Але хоче знати.
В неї тато самий сильний,
Сама ніжна мати.

Має дівчинка надію,
Хоч батьків не знає,
Що татусь її під руки
В небо підіймає.

Мама хвостики зав`яже,
В носик поцілує.
Плаття в День народження
Нове подарує.

Та вже зараз відпочинок:
«По кімнатах – спати!»
А у ранню пору завтра
Треба чергувати.

Вранці –  чай, без масла каша.
Підлога помита.
Вбране ліжечко – подушка
Сльозами залита.
*****