Олександр Блок Звитяги всi, всi подвиги та славу..
Звитяги всi, всi подвиги та славу
Я забував на траурнiй землi,
Коли лице твоє в простій оправі
Пред мною променилось на столі.
Та час настав, і ти пішла iз дому.
У ніч я кинув дороге кільце.
Ти свою долю віддала чужому,
І я забув вродливiше лице.
Летіли дні кудись проклятим роєм ...
Вино і пристрастi терзали суть мою ...
І я згадав тебе пред аналоєм,
Тебе я кликав , наче молодість свою ...
Тебе я кликав, але ти не озирнулась,
Я сльози лив, але ти не зійшла.
Ти в синій плащ зажурно загорнулась,
У ніч сиру iз дому ти пішла.
Не знаю, де притулок для гордині
Ти, мила й ніжна, все ж таки знайшла ...
Я міцно сплю, і сниться плащ твій синій,
В якому ти у ніч сиру пішла ...
Не мрію вже про ніжність та про славу,
Все минуло, вже молодість пройшла!
Твоє обличчя у простій оправі
Зі столу зняв... А ти ж бо там була.
- переклад Володимира Туленка
*****
Александр Блок "О доблестях, о подвигах, о славе"
О доблестях, о подвигах, о славе
Я забывал на горестной земле,
Когда твое лицо в простой оправе
Перед мной сияло на столе.
Но час настал, и ты ушла из дому.
Я бросил в ночь заветное кольцо.
Ты отдала свою судьбу другому,
И я забыл прекрасное лицо.
Летели дни, крутясь проклятым роем...
Вино и страсть терзали жизнь мою...
И вспомнил я тебя пред аналоем,
И звал тебя, как молодость свою...
Я звал тебя, но ты не оглянулась,
Я слезы лил, но ты не снизошла.
Ты в синий плащ печально завернулась,
В сырую ночь ты из дому ушла.
Не знаю, где приют твоей гордыне
Ты, милая, ты, нежная, нашла...
Я крепко сплю, мне снится плащ твой синий,
В котором ты в сырую ночь ушла...
Уж не мечтать о нежности, о славе,
Все миновалось, молодость прошла!
Твое лицо в его простой оправе
Своей рукой убрал я со стола.
Свидетельство о публикации №118120803524