Не спала, думками задушена,
І спогадами знов зворушена.
Чекала на ранок відвертості
Від світу, людей, без упертості.
На що сподівалась і мріяла,
Від чого тікала, що сіяла?
Хто скаже, де правда, надія де?
Для чого це все? Годі мріяти!
Нічна тиша вкутає лагідно,
Прошепоче про марево ягідне,
Снігом всипле мрійливу галявину,
І обійме співочими снами.
07.12.2018
***
© Copyright: Леся Мороз-Рекотова, 2018
Свидетельство о публикации №118120700848
Свидетельство о публикации №118120700848
Рецензии