Юрiй Лазiрко мiсто мурах i мурiв Переклад iсп

         la ciudad de las hormigas y los muros

en la ciudad de las hormigas
que pasan sobre la espalda
y los muros
que son mordidos por grafiti 
el agolpamiento de los mirmecofagidos
y de los escaladores de almas 
saborea el tiempo               
seca la corriente               
en las redes electricas 
bebe sangre
con las bocazas         
y se multiplica
con los bytes
se manda
por los e-mails            
se cuelga
en los servidores
y con las noticias
lavadas en las habladurias         

el revuelo             
recuerda el caos
dibuja la casualidad
oculta las senales de los sentidos
produce el mimetismo

crece el bosque de rascacielos vivaces
de hormigon traslucido   
clava los aticos      
en la suela del cielo
destroza los nervios            
del publico suicida
atrae a los colectores del tiempo ajeno
y a los amantes de las virgenes de otro mundo
a los que acortan la edad
a sus semejantes
en nombre de algo noble
por la oscuridad de sus propias actitudes
y mentalidades

el sol de vez en cuando
trasego la luz
como las gotas de agua
en las encrucijadas
seca la sombra
en los accesos 
de los jardines
y parques
desnudos por el otono
forma islotes
para los ojos
entornados
para las manos
abiertas
y el arrullo
esperando      
la limosna
lo mejor posible

la ciudad vuelve a la vida
y muere
cada dia
cada noche
en los asuntos
en los intentos fallidos
de olvidarse
en la caza
de memes
y los temas para las memorias 
para conseguir
un trozo de pan
para no perder         
su hogar

asi son
las hormigas
mientras los muros mantengan el calor
tienen para que volver
en que convertir
sus propios jugos
y compartir con los cercanos               
los punetazos 

como quien te sientes               
absorbiendo la sinergia de los gritones
del urbanismo
y de la multitud
en la ciudad de las hormigas
y los muros

25 de Octubre de 2018



      мiсто мурах i мурiв

у місті мурах
що часами лазять за плечима
і мурів
які поїдає графіті
збіговище мурахоїдів
і душелазів
смакує часом
висушує струм
в електромережах
п’є кров
пельками
і множиться
байтами
посилається
милом
зависає
серверами
і випраними у теревенях
новинами

метушня
нагадує хаос
вимальовує випадковість
приховує ознаки сенсу
навіює мімікрію

росте вічно-скло-бетонний
хмародеровий ліс
тицяє пентхаусами
у неба підошву
лоскоче нерви               
суїцидальній публіці
приваблює збирачів чужого часу
і любителів потойбічних незайманок
укорочувачів віку
собі подібним
во ім’я чогось вищого
за темінь власних поглядів
і міркувань

мов краплини води
де-не-дешне сонце
зливається світлом
на перехрестях
висушує тінь
на пробкуватих підступах
до оголених осінню
скверів
і парків
утвоює острівки
для примружених
очей
протягування
рук
і воркування
очікуючи
милостиню
якомога світлішу

місто оживає
і помирає
щоденно
щонічно
у справах
у невдалих спробах
забутися
у полюванні
на меми
і теми для мемуарів
аби вибити
кусень хліба
аби не прогавити
місце під дахом

такі то вони
мурахи
допоки мури утримують тепло
їм є до чого повертатися
у що перетворювати
власні соки
і ділитися з ближніми
стусанами

а ким ти себе почуваєш
вбираючи синергію крикливих
урбаніки
і юрби
у місті мурах
і мурів

25 жовтня 2018


        http://www.stihi.ru/2018/10/25/7689