Поэту!

Как часто нас разъединяет зависть,
И конкуренция мне вовсе непонятна -
Ведь ты, поэт, один такой - красавец!
Так что же нам делить? Давай объединяться!

Мы вместе - сила! В каждом есть талант!
И спорить не о чем, за руки лучше взяться.
И в мир нести свой взгляд, как бриллиант.
Да, не пристало нам разъединяться!

У каждого всегда читатель свой,
Ведь мы, как грибники, в глубинке леса...
И слог у каждого из нас совсем другой...
Приветствую, друзья! Вместе чудесно!

02.12.2018

А ранок був жовто-блакитний,
А ранок довго нас чекав...
І сонця промінь соковитий
Собою небо обійняв...

Він, мов загарбник, розливався
І світ навколо полонив...
А ти сховатись намагався?
Не вийде, як не боронись.

Життя не скінчиться, допоки
Встає в нім сонце на зорі!
А ти іди, вивчай уроки,
Не злись, не сердься, не бери
До голови дурного, в руки
Важкий тягар не піднімай.
Люби, твори добро крізь муки -
Все зміниться, про це ти знай!

На зустріч сонцю усміхайся,
Воно, мов золото, блищить,
І світу щиро відкривайся,
Побачиш: буде він любить
Тебе і всю твою родину,
І всю країну, всіх людей,
І лиш коли тебе покине
Життя, тоді ти і підеш...