Синiй листок

Під враженням від оповідання Синій листок Валентини Осєєвої

Синій листок

Дві школярки і сусідки,
малювали ліс і квітки;
білі,жовті і рожеві
і звичайно ж і вишневі.
На уроці малювання,
ніби то було змагання.
Фарбували і хвалились,
де гарніше все дивились.
Час прийшов ліс малювати,
олівець зелений брати.
У Катрусі їх аж два
а в Оленки їх катма.
Попросила у Катрусі,
та:-Спитаю у матусі!
День пройшов Оленка знову
завела свою розмову:
-Ти спитала у матусі,
чи дозволила мамуся?
Катря каже:-Мама так!
та у мене є ще брат,
треба в нього запитати,
чи олівчик можна дати.
Ще один день промайнув
і пита Оленка знов:
-І що ж братик відповів?
-Чи дозволив він мені?
А Катруся супить брови:
-Дати він тобі дозволив,
тільки довго не малюй,
бережи його й шануй.
-Не слини і не зламай ,
іншим також не давай.
Їй Оленка:-Я лиш трішки,
розмалюю ліс і квітки,
і листочки у парку,
і зеленим всю траву.
Катря:-Так це ж так багато!
треба тобі малювати!
Тут Оленка зрозуміла,
відійшла і тихо сіла.
Катря їй:-Бери,бери!
А Оленка все сидить.
Час прийшов малюнки здати,
принесли Оленка й Катря.
У Оленки листя синє,
наче небо те осіннє.
Вчителька її питає:
-Чом там синій лист звисає?
Їй дівча відповідає:
-Бо зеленого немає.
Вчителька її пита:
-Чом в сусідки не взяла.
Тут Оленка промовчала
і плечима лиш стискала.
Катря:-Я давала їй давала,
та вона чомусь не брала!
Мудра вчителька була
і ось так відповіла:
-Треба б так було давати,
щоби можна було взяти!