Блискавицi серця lxxiv, чим небо тримаjeться

1.
чим там
тримається небо
гіллям кістлявим
дерев
виміром пустки
до тебе
хвалиться
світло старе

2.
пхаються
в принци цитати
вщент прогоріле
рядки
це за невічне
оплата
і відпускні
за чутки

3.
вколене
ходить по колу
вигнане
не проженеш
а відмуштроване
соло
тче з рубікону
манеж

4.
ніби
і вірші
не з гірших
наче
і кров
не вода
море
нелатаних
дір ще
в Леті по сплін
середа

5.
місяця
з'їдений кусень
має ще час
відрости
пір'я
ще мокре
спокуси
снятья опорі
мости
просяться
в серце
омани
тільки воно
без тепла
ніби це все
не по плану
просто
по вікна
зола
просто
світи
за плечима
сієш
лелієш
губи
Бог же
з тобою
і з ними
хто би
там нас
не любив

6.
світлом
налякані тіні
збилися
в зграю
в метро
мов
у правічне
коліно
з дум
наливається кров
і ледь оговтаний
вітер
образів
зрізів епох
листя вигулює літер
шелест гучних перемог

7.
може
я прихистком стану
ти залишайся
не йди
перша
й остання осанно
тим
що звертався
на ти
тим
в кого
очі
світлиці
душі
гілки
для птахів
серце
цілюща криниця
мова
відради архів

4 Грудня, 2018